Запобігання корупції
НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ТА ДОКУМЕНТИ

МІЖНАРОДНІ АКТИ
Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 р. (ратифікована згідно із Законом України від 18.10.2006 р. № 251-V «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції»).
Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією № ETS173 від 27.01.1999 р. (ратифікована згідно із Законом України «Про ратифікацію Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18.10.2006 р. № 252-V).
Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією від 04.11.1999 р. (ратифікована згідно із Законом України від 16.03.2005 р. № 2476-IV «Про ратифікацію Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією»).
Угода про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO).
Статут Групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO).

КОДЕКСИ УКРАЇНИ
Кримінальний Кодекс України
Кодекс України про адміністративні правопорушення
Кодекс законів про працю України

ЗАКОНИ УКРАЇНИ
Закон України від 14.10.2014 р. № 1700-VIII «Про запобігання корупції»
Закон України від 14.10.2014 р. № 1698-VIII «Про Національне антикорупційне бюро України»
Закон України від 04.12.2020 № 1074-IX «Про Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»
Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»
Закон України від 07.06.2001 р. № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування»
Закон України від 27.01. 2015 р. № 132-VIIІ «Про очищення влади»

УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Указ Президента України від 16.04.2015 р. № 217 «Про утворення Національного антикорупційного бюро України»
Указ Президента України від 14.10.2014 р. № 808 «Про Національну раду з питань антикорупційної політики»

ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06. 2000 р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування»
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 р. № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Постанова Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади»

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНСТВА З ПИТАНЬ ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ

РІШЕННЯ від 10.06.2016 № 2 “Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”
РІШЕННЯ від 10.06.2016 № 3 “Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
РІШЕННЯ від 17.06.2016 № 2 “Про затвердження Переліку посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків”
РІШЕННЯ від 06.09.2016 № 19 “Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій
РІШЕННЯ від 06.09.2016 № 20 “Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань запобігання корупції про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента та внесення зміни до Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”
РІШЕННЯ від 09.02.2018 № 166 “Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”
НАКАЗ від 06.12.2019 № 159/19 “Про затвердження Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення Національним агентством з питань запобігання корупції”
Наказ від 17.03.2020 № 102/20 “Про затвердження Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції”
Наказ № 144/20 від 15.04.2020 “Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ГОЛОВИ САМБІРСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ
Розпорядження від 30.12.2020 № 54 “Про затвердження положення про уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції в Самбірській районній раді”

ЕЛЕКТРОННЕ ДЕКЛАРУВАННЯ
АКТУАЛЬНІ НОВИНИ ПОДАТИ ДЕКЛАРАЦІЮ РЕКОМЕНДАЦІІЇ ПРИ РОБОТІ З РЕЄСТРОМ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЙ

Декларування посадовців – один із найбільш ефективних інструментів запобігання корупції у публічному секторі.

Завдяки запроваджений у 2016 році системі е-декларування сьогодні кожен громадянин може дізнатися, які статки має посадовець, який отримує заробітну плату з коштів державного бюджету.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) забезпечує контроль та перевірку декларації посадовців, аби виявити, чи всі суб’єкти декларування подали декларації та чи відповідає вартість їхнього майна та витрати доходам.

У разі виявлення порушення суб’єкт декларування може бути притягнутий до:

Адміністративної відповідальності, якщо сума виявлених недостовірних відомостей не перевищує 250 прожиткових мінімумів. За таке порушення суд може зобов’язати суб’єкта виплатити штраф.
Кримінальної відповідальності – якщо сума недостовірних відомостей перевищує 500 прожиткових мінімумів – суб’єкту декларування може загрожувати штраф або виправні роботи. Якщо сума недостовірних відомостей перевищує 4000 прожиткових мінімумів – передбачено покарання у вигляді штрафу, виправних робіт та обмеження волі.
Дисциплінарної відповідальності – якщо сума виявлених недостовірних відомостей не перевищує 100 прожиткових відомостей.

Сервіси для декларантів:
Якщо у вас виникають питання щодо заповнення декларації, ви можете скористатися такими сервісами:
Контакт-центр НАЗК для отримання консультації: +38 (044) 200-06-94 (працює з 9:00 до 18:00);
Служба технічної підтримки НАЗК: support@nazk.gov.ua (відповіді надаються з 9:00 до 18:00);
База знань з офіційними роз’ясненнями НАЗК – https://wiki.nazk.gov.ua/
Онлайн-сторінка «Декларуйся-2020» з відповідями на найбільш розповсюджені питання про заповнення е-декларацій: https://deklaruy.org.ua/;
Чат-бот «Держслужбовець Тарас»: https://bit.ly/2YiM2iG.
Додаткова корисна інформація:

Рекомендації при роботі з Реєстром: https://bit.ly/2X7ZrsV;
Відповіді на найчастіші питання технічного характеру: https://bit.ly/2wkqx56;
Урядові електронні сервіси, для отримання інформації для заповнення декларації онлайн: https://bit.ly/36zRmAf.
Роз’яснення щодо заповнення декларацій також розміщені в Telegram-каналі НАЗК: https://t.me/NAZK_gov_ua.

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Закон України “Про запобігання корупції” виокремлює два види конфлікту інтересів:

  • Потенційний конфлікт інтересів – у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
  • Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень
  • .

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невід’ємною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон “Про запобігання корупції” визначає, що певні особи зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, дякий може звільнити чи ініціювати звільнення працівника з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29–34 закону “Про запобігання корупції”.

Якщо Національне агентство одержало від особи, яка перебуває на посаді, що не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів, упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Додаткова інформація в Базі знань НАЗК:

Конфлікт інтересів та його складові

Обов’язки у зв’язку з наявністю конфлікту інтересів

Дії особи у разі існування сумнівів щодо наявності конфлікту інтересів

Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів

Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з наявністю в особи підприємств чи корпоративних прав